вівторок, 31 березня 2015 р.

Подорожі музейними порталами.

Подумки пройти по святих місцях людського духу. 
Хіба це мало – незабутня мить?  
Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть...
Ось так можна описати музейні храми сьогодні в часи дефіциту культури.

І сьогодні наша екскурсія  по віртуальним музеям  як України так і зарубіжжя.  З першої ж хвилини, ви, потрапляєте у світ  історії, побуту, мистецтва,  різних епох та різних народів, поринаєте в культуру та самобутність, а ще побачите те з якою любов'ю зібрано та облаштовано кожний експонат.

              Знайомтесь музейні портали…




Відкривайте онлайн тур і подорожуйте віртуальними стежками та отрумуйте насолоду від екскурсій...

Орнаментально-сокральна
писанка
Декоративно-розписна
писанка
Різблена писанка
Вишивана писанка


оберегова писанка
Писанка  — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості.  У давнину яйця розписували писанкарки, рідше — писанкарі, які здебільшого були й знахарями, а були серед них і справжні цілителі, їх ще називали земними богами. У минулому писанки правили за своєрідні амулети, обереги від усякого лиха та хвороб. А узори, виведені на них, мали символічне значення, були магічними. Цікаво, що майже весь рослинний орнамент на українських писанках пов'язаний із рослинами, відомими своїми лікувальними якостями. ...Дуже поширені писанки із зображенням весни. Символізують весну різноманітні квіти, гілки дерев, гірські рослини, гірлянди, віночки, букети.


Ось що сказав про українську писанку Михайло Стельмах: «Народ живе красою, уміє не лише створити, а й обезсмертити себе у прекрасному. Стільки стрілося в писанці! Казка, пісня, бувальщина, материнська колискова й росяна стежка дитинства, вінок першого кохання й дужість повноліття, мудрість старості і присмак вічності у присмерку вечірнього неба. З радістю — смуток, з усмішкою — надія. Добирайте, осмислюйте, повертайте скарби народові, котрий примножить їх знову і знову".


 Знайомтесь музеї України...

 http://incognita.day.kiev.ua/museums.html
Острозький замок протягом XIV-XVI століть був родовим гніздом князів Острозьких - найбагатших магнатів Речі Посполитої тих часів і найбільшого свого розквіту досяг при Костянтині Івановичу Острозькому


Віртуальна екскурсія Острозьким замком

 http://incognita.day.kiev.ua/exposition

 На території заповідника «Поле Полтавської битви» в різний час відбувалися події, які докорінно змінили хід європейської історії: епізод битви між військами великого князя литовського Вітовта й ординського хана Темір-Кутлуя, вирішальний бій між гетьманом Іваном Виговським та полтавським полковником Мартином Пушкарем, Полтавська баталія 1709 року, операція часів ІІ світової війни «Френтік».



Віртуальна екскурсія заповідником «Поле Полтавської битви»




Івана Котляревського сучасники знають, насамперед, як письменника. Втім, це була багатогранна особистість. Він вчителював, грав на скрипці, писав музику, досконало володів французькою мовою, знав латину, давньогрецьку, перекладав Сафо, заснував перший у Полтаві театр та був його директором.



Філософські ідеї та спосіб життя Сковороди – нерозривні: він навчав бути самотнім – і сам був самотнім; навчав бути бідним – і сам був бідним; закликав до висот людського духу, до віри в Бога – і сам був на вершині духу, на вершині віри.

Немає коментарів:

Дописати коментар